1 листопада — 90 років від дня народження Євгена Путрі, українського скульптора, графіка та іконописця

Потяг до малювання виявився в Євгена ще в дитинстві. Важливу роль у його становленні відіграли заняття в художньому гуртку при Полтавському художньому музеї під керівництвом відомого живописця Павла Горобця, а також навчання в художній студії при Палаці піонерів. Згодом він продовжив професійну освіту в Харківському художньому училищі, яке закінчив 1965 року. У 1967–1983 роках Путря працював в обласній художньо-виробничій майстерні та на художньо-виробничому комбінаті. 1989 року Євгена Путрю прийняли до Національної спілки художників України.

Одним із провідних напрямів творчості Євгена Путрі стала металопластика — мистецтво створення рельєфних зображень на металі. Працюючи з міддю, латунню й алюмінієм, він створював виразні композиції, портрети історичних діячів, письменників, художників та інших особистостей, чия діяльність залишила помітний слід в українській історії.

Особливе місце в його доробку посідає карбований портрет «Маруся Чурай — українська піснетворка» (1974). Образ легендарної полтавки став одним із найупізнаваніших творів митця. До історико-портретної серії належать також зображення Тараса Шевченка, Опанаса Сластіона, козацького полковника Семена Палія, Анни Ярославни, Давида Гурамішвілі, Миколи Гоголя та інших видатних постатей.

Путря працював в акварелі, використовував кольорову й чорну туш, перо та олівець. Створював ілюстрації до творів Миколи Гоголя, зокрема до повісті «Вій», виконував портрети, розробляв геральдичні композиції, концертні плакати, ескізи театральних костюмів, медалі та меморіальні дошки. Така багатогранність свідчить про широкий професійний діапазон митця, який не обмежував себе одним видом образотворчої діяльності.

Важливою сторінкою біографії Євгена Путрі стала робота над створенням і оновленням музейних експозицій. У складі групи художників він долучався до оформлення музейних просторів, присвячених видатним діячам культури, літератури та історичним подіям.

Серед об’єктів, у роботі над якими брав участь митець, — музей-садиба Івана Котляревського, літературно-меморіальні музеї Панаса Мирного та Володимира Короленка, Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви». За межами Полтави він працював над експозиціями Національного музею-заповідника Миколи Гоголя в селі Гоголевому, а також Музею театрального, музичного та кіномистецтва України в Києві й Очаківського військово-історичного музею.

Твори Євгена Путрі зберігаються в музейних зібраннях Полтави, Кременчука, Миргорода та інших міст, а також у музейних колекціях за кордоном. Митець брав участь у виставках у Полтаві, Києві, Харкові та за межами України.

Внесок Євгена Путрі в мистецьке життя Полтавщини відзначено кількома професійними нагородами. Він став лауреатом премії імені Самійла Величка у 2003 році, премії імені Панаса Мирного у 2009 році та премії імені Миколи Ярошенка у 2017 році.

Євген Васильович Путря помер 15 листопада 2021 року в Полтаві. Його життєвий шлях був тісно пов’язаний із містом, яке він любив і яке стало головним середовищем його творчого становлення.

1 листопада 2026 року, до 90-річчя від дня народження митця, у Полтаві встановлено меморіальну дошку на фасаді Полтавського художнього музею імені Миколи Ярошенка.