26 листопада – Міжнародний день боротьби з ожирінням

Ожиріння – це  синдром, який характеризується надмірним накопиченням жиру і збільшенням маси тіла. Серед основних причин необхідно виділити розбалансування калорійності харчування і рівня фізичної активності. Простіше кажучи, якщо з їжею надходить більше калорій, ніж витрачається протягом дня, то це призводить до збільшення жирових відкладень. Але причини ожиріння можуть бути і іншими:

• захворювання – недорозвинення статевих залоз, порушення в роботі щитоподібної залози і гіпофіза, пошкодження нервових клітин гіпоталамуса, хвороба Кушинга;
• лікування гормональними засобами для жінок, кортикостероїдами, антидепресантами тощо;
• генетична схильність.

Ожиріння буває первинним і симптоматичним.

Причинами первинного ожиріння є переїдання, нерегулярне харчування, переважання в раціоні продуктів з надлишком жирів і швидких вуглеводів. Якщо, до того ж, пацієнт веде сидячий спосіб життя, не приділяє достатньо часу фізичній активності, то ознаки ожиріння не змусять себе чекати. Первинне ожиріння може бути викликане і генетичною схильністю. Хоча і в цьому випадку велику роль відіграє порушення харчування і низька фізична активність.

Первинне ожиріння спостерігається і у літніх пацієнтів. Знижується обмін речовин, порушується функція центру апетиту в мозку, через хвороби знижується фізична активність і її інтенсивність. Все це призводить до набору ваги.

Симптоматичне ожиріння характеризується тим, що в даному випадку набір ваги відбувається внаслідок якогось захворювання.

Ожиріння пов’язують, перш за все, з естетичною непривабливістю і обмеженням у русі. Але лікарі попереджають про серйозні ускладнення ожиріння.

До них відносяться серцево-судинні захворювання. Кожен додатковий кілограм призводить до появи 1,5 км судин. Це величезне додаткове навантаження на серце. Навіть передожиріння збільшує ймовірність таких небезпечних хвороб як інфаркт та інсульт.

Респіраторні захворювання. Ожиріння ускладнює функціонування дихальної системи. Це веде до болів в серці, появи синдрому апное сну, підвищеної стомлюваності.

Цукровий діабет. У повних людей це захворювання зустрічається значно частіше. Так схильність до інсулінозалежного діабету у пацієнтів з ожирінням зростає в 40 разів.

Артеріальна гіпертензія. Страждає серце, тому проблем з тиском не уникнути.

Збій в гормональній системі. Виникає інсулінорезистентність, яка, в кінцевому підсумку, призводить до діабету, уповільнює зростання. У жінок відзначаються порушення менструального циклу, зменшення кількості гормону прогестерону, що робить зовнішність чоловікоподібною. У чоловіків, навпаки, зовнішність набуває жіночих рис через зниження тестостерону, у багатьох діагностується еректильна дисфункція.

Захворювання жовчного міхура. У людей із зайвою вагою значно частіше діагностують холецистит, жовчнокам’яну хворобу.

Захворювання печінки. Жирова хвороба печінки призводить до такого небезпечного захворювання як цироз. До того ж, це призводить до підвищення рівня «поганого» холестерину в організмі й до утворення холестеринових бляшок.

Онкологічні захворювання. Є незаперечні докази, що повні жінки частіше страждають від раку грудей, а чоловіки від раку простати. Пацієнти обох статей ризикують захворіти на рак прямої кишки, нирок і шлунку.

Захворювання опорно-рухового апарату, в тому числі – подагра і артрит. Хребет і суглоби відчувають підвищене навантаження. 1 кілограм ваги тіла створює навантаження на суглоби, яке прирівнюється 4 кілограмам. Це призводить до руйнування і деформації і суглобів, і хребта. З’являються болі, що обмежують рух.

До наслідків ожиріння також входять проблеми з психікою, занижена самооцінка. Пацієнтам потрібна допомога психотерапевта. Весь комплекс ускладнень призводить до передчасної смерті людини, яка страждає на ожиріння.

Налагодження правильного харчування займає центральне, визначне місце в лікуванні ожиріння. Тільки поступова, тривала зміна характеру харчування, харчових звичок що склалися, а не тимчасове обмеження вживання певних продуктів може привести до успішного зниження ваги.

Перш за все, для зниження маси тіла необхідно споживати калорій менше, ніж до цих пір використовував організм. Дуже важливо обмежити споживання жирів. Жир є найбільш калорійним компонентом їжі, який сприяє переїданню, оскільки надає їжі приємний смак і викликає слабке відчуття насичення. При надмірному вживанні жирної їжі організм перевантажується калоріями.

Потрібно виключити або звести до мінімуму вживання продуктів з високим вмістом жиру (майонез, вершки, горіхи, насіння, ковбасні вироби, торти, тістечка, чіпси та ін.) І використовувати нежирні продукти (пісні сорти м’яса і риби, знежирені молочні продукти). Основою харчування повинні бути вуглеводи, що трудно засвоюються – хліб грубого помелу, крупи, макаронні вироби, овочі, бобові, фрукти.

Не рекомендуються продукти, що містять легкозасвоювані вуглеводи: цукор, варення, кондитерські вироби, солодкі напої та ін.

З продуктів, багатих на білки, краще споживати нежирні сорти м’яса, риби і сиру, біле м’ясо птиці, нежирні молочні продукти, бобові, гриби.

Щоб повною мірою реалізувати свій потенціал із позбавлення від зайвих кілограмів, для збільшення витрати енергії необхідно розширити свою фізичну активність.

Її значенням для боротьби з надмірною вагою занадто часто нехтують. Це пов’язано з двома хибними уявленнями. Одне з них полягає в тому, що більшість фізичних навантажень нібито пов’язане лише з дуже невеликими енерговитратами, а друге – в тому, що підвищення фізичної активності нібито завжди супроводжується збільшенням споживання їжі, що зводить нанівець її ефект. Першу оману легко подолати, ознайомившись з таблицею енергетичних витрат при різних видах фізичної активності. За годину ходьби, наприклад, людина вагою близько 70 кг в залежності від швидкості витрачає від 150 до 400 калорій понад звичайного. При бігу та сама людина витрачає від 800 до 1000 калорій на годину, при їзді на велосипеді – від 200 до 600, а при веслуванні – до 1200 калорій на годину. Більш того, огрядний чоловік витрачає на той же вид фізичної діяльності більше енергії, ніж людина нормальної ваги.

Друга хибна думка, згідно з якою збільшення фізичної активності тягне за собою підвищення споживання їжі, базується на неправильній інтерпретації відомих фактів. Дійсно, додаткове навантаження у фізично активної людини вимагає відповідного збільшення споживання калорій, інакше розвивається прогресуюче виснаження. Однак дослідження вчених показали, що для осіб, які ведуть малорухливий спосіб життя, така залежність відсутня. Починаючи з певного рівня фізичної активності її подальше зниження не супроводжується зменшенням споживання їжі, а тому призводить до зростання ваги тіла.

Найпростішим, доступним і ефективним видом фізичного навантаження є ходьба 30-40 хв. на день, 4-5 разів на тиждень, і головне – регулярно.

Хоча на додаткову годинну прогулянку витрачається всього 200-300 калорій, щоденні витрати підсумовуються. За рік, наприклад, щоденні годинні прогулянки забезпечать втрату такої кількості калорій, яка еквівалентна 7-14 кг.

Між тим, для вирішення означеної соціальної проблеми пріоритетними напрямами державної політики багатьох країн, в тому числі України, мають стати комплексні міжгалузеві програми зі зміни навколишнього середовища з метою збільшення рухової активності, контролю за якістю споживаної їжі і популяризації здорового способу життя.

Юлія Стягайло, лікар-гастроентеролог гастроентерологічного центру КП «ПОКЛ ім. М. В. Скліфосовського ПОР»